Feeds:
Публікації
Коментарі

Нова адреса: translitera.org


Любі наші читачі! Так склалися зорі, що ми знову переїздимо. Правда, цього разу зміни будуть на такі різкі, бо ми й далі лишаємось на движку wordpress, дизайн зміниться мінімально, зате суттєво зросте функціональність. Крім того, відтепер нас можна читати в ЖЖ. Наша нова адреса – translitera.org, ласкаво просимо! Для повного щастя можна проголосувати за наш блог на конкурсі Blogcamp CEE. А це буде останній запис в цьому блозі.

Відеопоезія – у них

Мода на відоопоезію у нас почалась після тринадцятого (позаминулого) Форуму видавців. Тобто виходить навіть раніше, ніж на слеми. Тоді у Львів привезли відеокліпи латвійської групи «Орбіта» і російских поетів, об’єднана навколо фестивалю «Зря». Цього року росіяни знову завітали до Львова – що цікаво, переважно із тими самими кліпами. І що цікаво, під час розмови з глядачами з’ясувалось, що зацікавлення жанром відеопоезії прийшло в Росію з Литви – від тієї таки «Орбіти».

Коротше кажучи, вся наша мода почалась приблизно з цього.

Кому цікаво, рекомендую подивитись ЖЖ Сєрґєя Тимофеєва, там і є кліпи, і ще багато цікавого. От, наприклад.

А ось, як на мене, найцікавіша робота росіян, яку вони возили на обидва форуми.

Можете самі порівняти:
«Вавилон 5»
«Кольцевая»
«В Питере»

Ще чимало є на YouTube, якщо добре пошукати.

А для контрасту – відеопоезія Біллі Коллінза.. Роботи не такі відомі, принаймні в нас, але на порядок цікавіші за більшість того, що встиг напродукувати пострадянський простір.



Решту його «текстів» можна подивитись подивитись на YouTube. Або ось тут, але для цього треба плагін RealPlayer.

Ну, а за бажання це можна порівняти із вітчизняним виробником – за пошуковим словом «відеопоезія» на тому ж YouTube. Відео там і правда є.

Покетбук поезії, як і носові хустинки, помада, картка поповнення рахунку і решта мотлоху в торбі, є річчю глибоко особистою. Це не яка-небудь проза, якій достатньо назви  і автора, бажано на чорному тлі. Тому поетичні видання хочеться підроблять під себе.

Як от-наприклад, оце видання двохтисячників – «Дві тонни» видавництва «Маузер», оформлене суперово, як на мене.

І концепція гарна – якщо не обурюєшся із факту, що твою нетлєнку можна продавати тіки на вагу, значить, із тебе буде молодий український поет.

Але поетична книжка – річ особистого користування, тому заготраєм її в обкладинку і підписуєм так, як хочеться нам.

Жаданом.

Не пройшло і півроку. До вашої уваги фоторепортаж. По кліку фотки збільшуються.

А Памела Андерсон? Або, наприклад, Джордж Буш-молодший – дуже цікаво було б знати його лектуру, чи не так?

Продовжити читання »

19-20 вересня в Києві пройде Другий літературно-мистецькогий фестиваль «Київська барикада». Програму можна подивитись ось тут.

Припустимо, що середній обсяг одного вірша – тисяча знаків. Тоді txt-файл із поетичним текстом займатиме один кілобайт. На стандартну CD-болванку можна записати приблизно 768000 віршів – якщо їх зберігати окремими файлами.
Тому остання робота нашої авторки lebeda вартісна насамперед раціональним використанням вільного місця.



В жж-спільноті “Интересный Киев” йде обговорення таємничих афіш, що з’явились по всьому Києву. Судячи з усього, мова йде про двоходову рекламну комбінацію. Перший крок – незвична афіша – має привернути увагу публіки, заінтригувати, другий крок продемонструє сам товар. Наскільки пригадую, книжки в Україні таким чином ще не рекламували.
(фото з “ИК”)
Ідея тізера непогана, а от візуалізація “штампа” із текстом – на рівні плінтуса. Залишиться чекати, чи справдяться прогнози.

Листопадовий номер американського журналу Esquire вийшов із обкладинкою на основі електронного чорнила (E Ink). Окрім анімованого напису на обкладинці “The 21st Century Begins Now”, з її внутрішнього боку “транслюють” рекламу Ford. Тонка плата із батарейками, заряду яких вистачить на 90 днів, заховані в обкладинці.

Наводка з: Adme.ru

Отже сталась подія, на яку чекало все прогресивне людство – у Форуму видавців нарешті є нормальний функціональний сайт. Помилуйтесь.